Цікаві уроки

Конспект уроку 5 клас з природознавства

 Тема уроку:“Магнітні й  електричні фізичні явища”
 
Мета уроку: Освітня: ввести нові поняття “магніт”, “магнітні явища”, “полюси магніту”, “електризація” розповісти про природні та штучні магніти, принцип роботи компаса; виявити, як виникає та передається електричний струм, наголосити на його магнітній природі та тепловій, світловій, хімічній та фізіологічній дії.

Виховна: формувати основні світоглядні ідеї про єдність матеріального світу та багатоманітність його форм; сприяти формуванню охайності в роботі та дотриманню правил техніки безпеки; формувати дослідницькі якості під засобами виконання практичної роботи.

Розвиваюча: розвивати логічне мислення школярів, уміння порівнювати, використовувати опорні знання та життєвий досвід для опанування новими знаннями, робити висновки, аргументовано доводити свою точку зору; розвивати зацікавленість природничими науками та пошуковий інтерес під час демонстрацій та виконання дослідів.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:
1    підручник
2    авторська презентація уроку ppt «Магнітні та електричні явища»;
3    робочий зошит
4    зразок залізної руди
5    підковоподібний та  штабовий магніти
6    компас
7   скляна паличка та шовк;
8  ебонітова паличка та вовна;
9   електроскоп або електрометр

     І. Організація класу       
     ІІ. Повторення вивченого матеріалу

«Все навколо живе в русі», —
Шепотів метелик мусі.
Он-де в'ється мошкара,
Жук наткнувсь на ліхтаря.
Відштовхніть всі охи-ахи,
Гляньте: бігають мурахи.
Черв'ячок повзе повільно,
Всі у русі — вільні-вільні!
(Механічні (рух), звукові (шепіт), світлові, електричні, теплові (ліхтар).)

Питання для фронтального опитування:
1.    Що таке природні явища? Назвіть їх основні групи.
2.    Що таке механічний рух? Назвіть його характеристики.
3.    Що треба знати, щоб обчислити швидкість руху тіла?
4.    Що таке звук? Як він виникає та поширюється?
5.    В яких межах частоти лежать звукові коливання, які ми чуємо?
6.    Які явища називають тепловими?
7.    Що таке температура тіла чи речовини? Від чого вона залежить? У яких одиницях вимірюється?
8.    Як змінюється об’єм тіл та речовин при їх нагріванні та охолодженні?
9.    Що таке світло? Наведіть приклади різних джерел світла.
10.    Як довести, що світло поширюється прямолінійно?
11.    Як довести, що світло здатне заломлюватися?
12.    З яких кольорів складається біле світло?
13.    Як виникає веселка?
14.    Чому вранці та ввечері холодніше, ніж опівдні?
15.    Яку роль у житті рослин та тварин відіграє світло?   

     ІІІ. Вивчення нового матеріалу

П л а н:
1.    Що таке магніт. Природні та штучні магніти
2.    Полюси магніту
3.    Магнітне поле Землі та компас
4.    Електризація тіл та електричні явища
5.    Провідники і непровідники електрики
6.    Електричний струм
7.    Електрика навколо нас

1. Що таке магніт. Природні та штучні магніти
     У природі існує речовина залізна руда (магнітний залізняк), що здатна притягувати до себе залізо, сталь, нікель, кобальт та інші речовини. Завдяки тому, що магнітний залізняк притягує до себе інші речовини, люди вперше ознайомилися з магнітними властивостями тіл. Багаті поклади магнітного залізняку в Україні знаходяться в Дніпропетровській та Запорізькій областях. Тіла, які мають магнітні властивості, називаються магнітами (від грецького – камінь з міста Магнесії – давнього міста у Туреччині). Отже, залізна руда є природним магнітом. Кожний з вас може зробити магніт у себе вдома. Ще в 1269 році П’єр Перегрін написав книжку, яка називалася «Листи про магніти». Він встановив, що якщо стальну спицю потерти природним магнітом, то вона стане магнітом або, як ми кажемо, намагнітиться. Такі магніти дістали назву штучних. Для того, щоб зробити магніт вдома, потрібно взяти довгий залізний цвях, молоток або викрутку і покласти їх вздовж напряму, який вказує магнітна стрілка компаса, тобто вздовж лінії «північ південь». Через кілька тижнів ці предмети почнуть проявляти магнітні властивості. Магніти широко використовує людина. Ними можна скористатись для кріплення карт, таблиць, для пошуку голки, інших дрібних залізних виробів, для щільного закривання дверей тощо. Намагнічений інструмент дає можливість годинниковому майстру працювати із дрібними залізними деталями, не гублячи їх. Залежно від призначення магніти виготовляють різноманітної форми та розмірів. Існують штучно виготовлені підковоподібний та штабовий магніти. В них одна половина зафарбована у синій колір, інша – у червоний. Це зроблено для того, щоб розрізняти північний полюс (Пн.) магніту та південний (Пд.).

Пояснення з елементами бесіди та демонструванням дослідів.

2. Полюси магніту
     Покладемо на столі дрібні цвяхи. Наблизимо до них магніт. Виявиться, що найбільше цвяхів притягнеться до кінців магніту. Ділянки магніту, де виявляються найсильніші магнітні дії, називаються полюсами магніту.

 Якщо магніт підвісити на нитці, то через деякий час він повернеться і розміститься вздовж напряму «північ – південь». Той полюс магніту, який повертається на північ, називають північним полюсом (позначається літерою N), а той, що повертається на південь – південним (позначається літерою S).

Будь-який магніт обов'язково має два полюси. Якщо спробувати розділити полюси магніту, то з цього нічого не вийде. Скільки б ми не ділили магніт на окремі частини, він завжди матиме північний і південний полюси. Навіть найменший шматочок магніту, відокремлений від будь-якої його частини, завжди матиме два полюси.

     Піднесемо магніт до полюсів магнітної стрілки. Північний полюс стрілки відштовхується від північного полюса магніту і притягується до південного полюса. Південний полюс стрілки відштовхується від південного полюса і притягується до північного. Тобто, різнойменні магнітні полюси двох магнітів притягуються, однойменні відштовхуються.

Притягання тіл до магніту дістало назву магнітних явищ. Магніт діє вибірково одні тіла він притягує, інші – ні.

Виконаємо досліди. Спочатку піднесемо магніт до залізних скріпок – вони притягнуться. Піднесемо магніт до гумки, фломастера, пластмасової лінійки чи коробочки. Жодне з цих ті притягуватися до магніту не буде. Предмети, що містять у собі залізо, нікель та їх сплави (сталь, чавун), притягуються магнітами. Папір, скло, пластмаса, мідь не мають магнітних властивостей. Магніти можуть притягувати предмети через аркуш картону або скло.

3. Магнітне поле Землі та компас
     Магнітні властивості певних речовин були відомі китайцям ще в IV ст. до н. е. Пізніше вони виявили, що магніти завжди встановлюються у напрямку, що показує на північ чи південь. Такий покажчик, мабуть, і був прообразом компаса. «Покажчики півдня» у вигляді людини з витягнутою рукою встановлювали китайці на своїх колісницях.  У 1595 році англійський фізик Уїльям Гільберт виготовив з природного магнетиту кулю і помітив, що ця куля має два полюси, а магніт або виготовлена з нього магнітна стрілка встановлюється   в   напрямі   північ – південь. Це дало змогу Гільберту припустити, що Земля є великим магнітом.

Для орієнтування на місцевості люди виготовили прилад компас. Хоча напрями на північ і південь компас показує лише наближено, тобто з певною похибкою. Він дає змогу визначати сторони горизонту за будь-якої погоди. Тому компас обов'язково беруть із собою мореплавці, геологи, туристи. Основна складова цього приладу – магнітна стрілка. Вона розташована на вістрі голки і вільно обертається. Оскільки наша планета сама є магнітом велетенських розмірів, магнітна стрілка компаса щомиті відчуває магнітну дію Землі. І тому один її кінець завжди вказує на північ, а інший – на південь.  Іноді спостерігаються так звані магнітні бурі, коли компас може не показувати правильно напрямку північ-південь. Це буває тоді, коли Сонце виявляє активність і в атмосферу Землі потрапляє значна кількість заряджених частинок, зокрема електронів і протонів.  Деякі живі організми можна назвати “живими магнітами”. Так, у степах Північної Америки росте невеличка рослина, яку називають сильфіум. Їїї широкі мережані листочки розташовані в одній площині і завжди орієнтовані ребром на північ південь, широкою стороною на захід схід. Для подорожніх сильфіум є надійним компасом. Ця дивна властивість захищає рослину від пекучих сонячних променів і надмірного випаровування вологи.

 Магнітне поле Землі є орієнтиром, наприклад, для слимаків. Якщо на шляху слимака покласти магніт, що діє на слимака трохи сильніше, ніж магнітне поле Землі, то, повертаючи магніт у той чи інший бік, можна змінювати напрям руху слимака.

     Виявлено, що навіть мухи якимось способом відчувають магнітне поле Землі. Німецький учений Гюнтер помітив, що в 90 випадках зі 100 вони сідають на горизонтальну поверхню в напрямку точно північ – південь або схід – захід. Таку саму особливість він виявив у хрущів і термітів.

     Отже, найважливішими властивостями магнітів є:
•    різні частини магніту по-різному притягують залізні предмети; найсильніше притягують полюси магніту;
•    магніт завжди має два полюси: північний і південний; не може бути магніту з одним полюсом;
•    різнойменні полюси магнітів притягуються, а однойменні – відштовхуються;
•    підвішений на нитці магніт розміщується так, що вказує напрям на північ і на південь;
•    Земля є велетенським магнітом.   

Пояснення з елементами бесіди   

4. Електризація тіл та електричні явища
     Не тільки магніти можуть діяти на тіла на відстані. Якщо пластмасову лінійку натерти папером, то вона притягуватиме до себе маленькі клаптики паперу, пір’їнки, тонкі цівки води так само, як магніт залізо. Подібне відбувається, коли до клаптиків паперу піднести пластмасовий гребінець, яким щойно розчісували сухе волосся. В обох випадках це сталося тому, що внаслідок тертя лінійка та гребінець наелектризувалися, тобто набувають електричного заряду. Явище, в результаті якого тіла набувають властивості притягувати інші тіла, називають електризацією тіл, а самі тіла називаються наелектризованими або ж такими, що мають електричний заряд.

Слово «електрика» ввійшло до науки значно раніше, ніж були винайдені електричні лампи, електродвигуни, холодильники, телевізори, радіоприймачі. Ще за 600 років до нашої ери стародавні греки помітили, що коли бурштин, або янтар (тверда смола хвойних дерев, що росли на Землі сотні тисяч років тому), потерти об вовну, то він набуває властивості притягувати до себе пір'їнки, листочки, соломинки. Грецькою мовою янтар – електрон, від чого й пішло слово «електрика».

Подібну до бурштину властивість мають й інші речовини й тіла. Якщо скляну паличку, потерту об шовкову тканину, піднести до сухої руки, то можна почути легке потріскування, а в темряві – побачити невеликі іскорки. Іскри можна побачити також під час знімання вовняного або синтетичного одягу в темній кімнаті. Це і є невеликі блискавки і громи. Дуже легко наелектризувати тертям об хутро палички з гуми, сірки, пластмаси, капрону.

 Тіла заряджаються не лише у разі натирання одних тіл іншими. Під час будь-якої взаємодії різнорідних тіл та безпосереднього контакту відбувається їх заряджання. Але при натиранні контакт між тілами щільніший і вони заряджаються сильніше, що легше виявити під час дослідів. Електризуються тіла й від стикання з наступним їх роз'єднанням. Унаслідок стикання скляної палички та шматочка гуми електризується і скло, і гума.

В електризації завжди беруть участь два тіла. Під час електризації електризуються обидва тіла.

Виконуючи досліди з електризації різних тіл, учені домовилися, що заряд на скляній паличці, потертій об шовк, називатиметься позитивним, а заряд на ебонітовій (від англійського слова ебоніт – тверда чорного кольору речовина з каучуку) паличці, потертій об вовну, – негативним, тобто зарядам приписали знаки «+» (плюс) і «–» (мінус).  Таким чином, заряди бувають двох видів: позитивні та негативні.

Під час електризації скла об шовк скло набуває позитивного заряду, а шовк – негативного; під час електризації ебоніту об вовну ебоніт набуває негативного заряду, а вовна – позитивного.

Для того щоб зрозуміти електризацію тіл, слід пригадати, що речовини складаються з атомів. Учені довели, що в складі атома містяться ще менші часточки – протони та електрони, що мають невід'ємні від них електричні заряди: електрони мають негативний заряд, а протони – такий самий за значенням, але позитивний. Тому вони поводять себе як різнойменні полюси магнітів – притягуються один до одного.

У ненаелектризованому тілі кількість протонів і електронів однакова. Але коли ми потерли лінійку об папір або ебонітову паличку об ганчірку, то деякі електрони перейшли з одного тіла на інше. Внаслідок цього на лінійці чи ебонітовій паличці кількість електронів та протонів стала різною. Лінійка та ебонітова паличка наелектризувалися і почали притягувати шматочки паперу.

 Коли говорять, що тіло заряджене негативно, то це означає, що в ньому більше негативно заряджених частинок (електронів), ніж позитивно заряджених. Коли тіло заряджене позитивно, то це означає, що в ньому електронів менше, ніж протонів. Заряджання і розряджання тіл пояснюється лише переходом тих чи інших заряджених частинок від одних тіл до інших.
Найпростішими приладами для вивчення заряджених тіл здавна були так звані електроскопи (з грецької електрон і скопео – спостерігати, виявляти). Електроскоп, виготовлений майже 100 років тому. За допомогою такого електроскопа вже можна було вимірювати певні електричні величини.

Через пластмасову пробку в металевій оправі проходить металевий стержень, на кінці якого закріплені два клаптики тонкого паперу. Оправа з обох боків закрита склом. Якщо провести позитивно зарядженою паличкою або іншим зарядженим тілом по кульці електроскопа, то кулька й стержень, а разом з ними й клаптики також зарядяться. Оскільки одноименно заряджені тіла відштовхуються, то клаптики розійдуться на певний кут. Чим більшого заряду набуває електроскоп, тим на більший кут відхиляються клаптики. Отже, спостерігаючи за змінами кута розходження клаптиків електроскопа, можна зробити висновок про те, збільшується чи зменшується його заряд.

Часто для дослідів з електрики використовують досконаліший прилад – так званий електрометр Брауна. Тут легенька металева стрілочка, що заряджається так само від металевого стержня відштовхується від нього на тим більший кут, чим більше вони заряджені.

Наелектризовані тіла взаємодіють між собою. Вони або притягуються одне до одного, або відштовхуються.

Зарядимо натиранням об хутро ебонітову паличку і підвісимо її на нитці. Якщо тепер піднести до неї так само заряджену іншу ебонітову паличку, то заряджені палички будуть відштовхуватися. Якщо ж до зарядженої ебонітової палички піднести заряджену тертям об шовк чи сухий папір скляну паличку, то палички будуть притягуватись одна до одної.

З цього випливає: якщо тіла мають однакові заряди, вони відштовхуються одне від одного, а якщо різнойменні – притягуються одне до одного.

Поміркуйте:
1.    Якщо в темряві гладити рукою кота, то можна помітити проскакування іскор і чути легке потріскування. Як пояснити ці явища?

2.    Чому після швидкої ходьби можна помітити, що низ одягу притягується до ніг? Що можна сказати про знаки зарядів одягу і тіла?

3.    Ебонітову паличку натирають хутром. Чи однакові заряди на паличці і хутрі?

4.    Як і чому взаємодіють між собою: а) дві ебонітові палички, натерті об хутро? б) дві скляні палички, натерті об шовк або сухий папір? в) ебонітова паличка,  натерта об хутро, та скляна паличка, натерта об шовк чи папір?

5.    Якщо прозору обкладинку для зошита або книжки потерти об аркуш паперу 10-15 разів, то, віддалені на невелику відстань (близько 10 см), вони притягуватимуться одне до одного. Поясніть чому.

Явища, пов'язані з електризацією тіл, мають назву електричних явищ. Широкого використання вони набули з XIX ст. завдяки дослідженням всесвітньовідомих учених: Шарля Кулона, Луїджі Гальвані, Алессандро Вольта, Андре Ампера, Георга Ома, Майкла Фарадея, Генріха Герца Олександра Попова та багато інших.

У природі також є електричні явища, що супроводжують людину все життя,— це блискавки, величезні електричні розряди, які можуть завдати багато лиха. Тому здавна їх вивчають, щоб знайти надійний захист. Блискавка – велетенський електричний іскровий розряд довжиною декілька кілометрів та діаметром у десятки сантиметрів. Триває недовго: лише десяті частки секунди. Учені підрахували, що кожної доби на всій земній кулі відбувається приблизно одна гроза кожні дві секунди, тобто за добу спалахує близько 8 мільйонів блискавок. Грози найчастіше бувають улітку в другій половині дня. Тривалість більшості гроз близько години. Однак у тропіках і горах вони іноді тривають до 12-13 годин.

Під час грози внаслідок тертя в хмарах шарів повітря і краплин води відбувається їх електризація. Під час грози наелектризовані хмари можуть зблизитись настільки, що від цього виникає електричне явище – блискавка. Грім, що супроводить блискавку зовсім безпечний. Це звук, який виникає від раптового розширення повітря, що нагрівається під час виникнення блискавки.

Під час грози блискавка також може виникнути між хмарою та землею. Це дуже небезпечно, бо від блискавки трапляються пожежі і гинуть люди. Тому під час грози необхідно дотримуватись певних правил: уникати контакту з металевими тілами. Якщо гроза застала на відкритій місцевості, рекомендується сісти на землю і перечекати її. Можна заховатися у заглибину в землі, а не стояти під поодиноким деревом.

 Окрім лінійної зрідка спостерігається блискавки незвичайної форми. Одні з них нагадують ракету. Інші мають вигляд ланцюжка з точок, що світяться. А деякі виникають як яскрава куля різного забарвлення й величини (10-20 см в діаметрі). Це куляста блискавка, яка повільно й безшумно пересуваючись у повітрі, може проникнути вглиб будівлі крізь щілини, димарі, труби й через кілька  секунд розірватися з сильним тріском або ж безшумно вислизнути в інший отвір. Це дуже рідкісне явище, яке виникає після удару лінійної блискавки. Існує від однієї секунди до кількох хвилин. Природа кулястої блискавки досі не з'ясована.

Щоб запобігти влучанню блискавки, на будинки та інші споруди встановлюють блискавковідводи.

Отже,
1    Магніти – це природні чи штучні тіла, здатні притягувати до себе інші тіла, до складу яких входить залізо.
2    Однойменні полюси магніту відштовхуються, а різнойменні притягуються.
3    Електричні явища – це взаємодія наелектризованих тіл.
4    У природі існує два види електричних зарядів: позитивні і негативні. Одноименно заряджені тіла відштовхуються, а різнойменно заряджені – притягуються.
5    Електричний струм це впорядкований (напрямлений) рух заряджених частинок.
6    Речовини, в яких переміщуються електричні заряди, називаються провідниками. Речовини, в яких електричні заряди не переміщуються, називаються непровідниками.

Підбиття підсумків вчителем.

ІV. Корекція та перевірка знань

1.    Що таке магніт та магнітні явища?
2.    Що називають полюсами магніту?
3.    Як взаємодіють між собою полюси магнітів?
4.    Як за допомогою компаса можна виявити полюси магніту?
5.    Чому  магнітна стрілка на Землі  встановлюється у певному напрямі?
6.    У переліку тіл і речовин вкажіть, які притягуватимуться магнітом, а які – ні: залізний цвях, пластмасова скріпка, цукор, кухонна сіль, залізна та алюмінієва ложки.
7.    Що таке електризація тіл? Звідки походить слово «електрика»?
8.    Які два види зарядів існують у природі, як їх називають і позначають?
9.    Які заряджені елементарні частинки ви знаєте? Як вони називаються і які мають заряди?
10.    Що таке електричний струм? Яка дія струму підтверджує, що він існує?
11.    Які джерела струму ви знаєте?
12.    Які вам відомі дії електричного струму? Поміркуйте, як їх використовує людина.
13.    Що таке блискавка? Як вона виникає? Як себе вести на місцевості під час грози?
14.    Яке значення мають електричні явища у сучасному світі?   

ІV. Домашнє завдання
Повторити матеріал з використанням графічного конспекту (шпаргалки).

Конспект уроку 5 клас з природознавства

Тема: «Вода на Землі. Властивості й колообіг води. Три стани води»

Мета

• (навчальна): розширити уявлення про найпоширеніший мінерал на Землі, значення води в природі, про три стани води і її властивості, колообіг води у природі, значення води для всього живого, формувати уявлення про зміни станів води;
• (розвиваюча): розвивати вміння користуватися фізичною картою, вміння виявляти властивості води, розвивати дослідницький підхід до вивчення природних явищ, продовжити формувати вміння працювати в групі, виділяти основну думку;
• (виховна): виховувати дбайливе ставлення до водних ресурсів планети.

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: інформатика, образотворче мистецтво.

Обладнання, наочність: фізична карта України, карта півкуль, відеоматеріали з Інтернет-ресурсів, комп`ютер, мультимедійний проектор.

Тип уроку: комбінований.

Методи, прийоми і форми роботи: Прийоми: "Мікрофон", "Естафета", "Віршовані рядки", "Допишіть речення","Павучок","Рефлексія", евристична бесіда.

Перебіг уроку
1. Організаційний момент
2. Перевірка домашнього завдання

ПРИЙОМ «Мікрофон» :

• Назвіть основні складові повітря.
• Яка складова повітря підтримує процес горіння?
• Якого газу в повітрі найбільше?
• Назвіть основні властивості повітря.
• Як повітря розчиняється у воді?
• Як змінюється розчинність повітря у воді у разі підвищення температури ?
• Як повітря проводе тепло?
• Що називають атмосферою?
• Від чого захищає нас повітряна оболонка?
• Як людина використовує здатність повітря погано проводити тепло?
• Чи має значення повітря для явища поширення звуку?

Робота на картках (двоє учнів):

ПРИЙОМ «Допишіть речення»:

• Повітряна оболонка Землі називається _________.
• Найбільше всього у складі повітря ______.
• Повітря – суміш ______ .
• При диханні всі організми поглинають ______.
• Повітря захищає нашу планету від _______ .
• Переміщення повітряних мас зумовлює появу ____ .

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

ПРИЙОМ «Віршовані рядки»
Слово вчителя: "Послухайте, будь-ласка, і скажіть про що йдеться":

1.Чого на гору не викотити,
В решеті не віднести,
В руках не утримати?
2. Мене п'ють, мене ллють, усім потрібна я. Хто я така?
3. Без рук, без ніг, а цілий світ пройде.
4.Відома з віку рідина,
Усяк її вживає,
Буває хмаркою вона,
Пушинкою буває,
Бува, як скло, крихка, тверда,
Звичайно, підкажіть - … (вода)

4. Актуалізація опорних знань

ПРИЙОМ «Мікрофон» :

- Де ви зустрічали воду в повсякденному житті? В природі?
- Які агрегатні стани води ви знаєте?

- Які властивості води вам відомо?

5. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди :
5.1. Сьогодні на уроці ми пригадаємо, де є вода у природі, які її властивості, яку роль вона видіграє у природі, у житті живих істот,у господарській діяльності людини,а також детальніше ознайомимось з явищем колообігу води та його значенням. Вода – найпоширеніша речовина на Землі. Майже три чверті поверхні земної кулі покрито водою. Роль води для живої і неживої природи дуже важлива.
5.2. Серед природних ресурсів вода займає особливе місце. На протязі довгої геологічної історії вона створила на нашій планеті сприятливе середовище для виникнення всього живого, у тому числі й людини. В природі вона є: у річках, озерах, морях, океанах, грунті, повітрі, організмах рослин, тварин і людини. Водна оболонка земної кулі називається гідросферою. Багато води перебуває в газоподібному стані у вигляді пари в атмосфері, величезними масами снігу і льоду лежить вода круглий рік на вершинах високих гір і в полярних країнах. Не тільки на поверхні Землі, а й в її надрах є вода, що просочує ґрунт і різні гірські породи, утворюючи ґрунтові води, що дають початок маленьким джерелам і великим річкам.

5.3. Рослини та тварини містять понад 60% води за масою. На Землі водою вкрито 70,9% поверхні. Вода буває двох видів: прісна (річки, озера, сніг, крига, айсберги) і солона (моря, океани).

5.4. Робота з фізичною картою півкуль: Знайдіть на карті 4 світові океани.

5.5. Властивості води

ПРИЙОМ «Павучок»

Завдання : Запишіть усі відомі вам властивості води

5.6. Фазові переходи води
Завдання : Намалюйте схему фазових переходів води:
Твердий стан → рідкий → газоподібний:
лід → вода → водяна пара
Запитання: Що необхідно для переходу льоду в рідкий стан? Для переходу води у стан пари? А чи можливі зворотні процеси?
5.7. Колообіг води в природі
Завдяки здатності змінювати свій агрегатний стан вода може мандрувати світом на великі відстані. Обмін вологою між водною поверхнею, атмосферою і земною поверхнею відбувається постійно і називається колообіг води в природі.

Отже, кругообіг води в природі – це безперервний процес руху й обміну води між складовими частинами гідросфери. Цей процес включає в себе потраплання води в атмосферу під час випаровування та повертання її назад до водойм у результаті випаду опадів.
А який мультфільм показує перетворення пари на воду і навпаки?

5.8. Виступи учнів з повідомленням «Три стани води», «Кругообіг води у природі».
5.9. Значення води
Наявність води – необхідна умова існування всіх живих істот на Землі.

Вода має унікальні властивості, які обумовлюють важливі процеси на Землі:

5.10. Виступи учнів із повідомленнями «Як людина використовує воду», «Значення води в житті людини», «Для чого людині потрібна вода».
6. Первинна перевірка засвоєння та закріплення знань

ПРИЙОМ «Естафета»

• Як називається водна оболонка Землі?
• Який природний мінерал в умовах Землі перебуває одночасно в трьох агрегатних станах?
• Чи має вода колір? смак? запах?
• Який відсоток води з усієї планети становить прісна вода?
• Як називається вода в твердому стані? В газуватому?
• За зміни яких умов вода переходить з одного стану в інший?
• Які процеси супроводжують кругообіг води в природі?
• Наведіть приклади конденсації в природі.
• Яке значення має вода для людини?
• Чи треба охороняти воду? Як?

7. Підсумок уроку
7.1 Робота з фізичною картою України: Знайдіть на фізичній карті України найбільші річки України.
7.2 Прийом «Рефлексія»
Завдання. Відповісти на запитання:

1. Що нового ви дізналися на уроці?
2. Що ви запам`ятали?
3. Що вдалося на уроці?
4. Що не вдалося?

8. Домашнє завдання

Конспект уроку 8 клас з біології

 Тема. Загальна характеристика сенсорних систем

Мета: дати уявлення учням про сенсорні системи, пояснити їх значення для організму людини та класифікацію сенсорних систем, ознайомити з структурою аналізаторів та їх властивостями; розвивати вміння учнів працювати з підручником та вміння робити ґрунтовні висновки; виховувати почуття відповідальності за збереження власного здоров’я.  

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: роздаткові картки, схеми малюнків

Хід уроку

На дошці:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Конфуцій

І. Організаційний момент

Почавсь урок, і час вже знову працювати.

Тож я бажаю вам сьогодні, оцінки - гарні заробляти.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Світанок… далеко за обрієм урочисто сходить сонце – рожево-жовте, ще не сліпуче. Щойно прокинулись пташки і заспівали, радісно зустрічаючи новий день. Із поля лине приємний запах духмяних трав. Холодна роса наче обпікає босі ноги, бадьорить… тільки-но зірваний молодий огірочок «наїжачивсь» своїми пухирцями й коле пальці. Він свіжий, солодкий – кращий за цукерку, а хіба можна передати словами його запах?

У глибині душі, мабуть, у кожного з вас виникає почуття любові до природи за її неповторну красу, за її незвичайний спів, приємний аромат та за можливість відчувати всі принади навколишнього середовища. Безмежне море почуттів, світлих думок викликає в нас довколишній світ, сповнений барвами, звуками, запахами та іншими відчуттями, які сприймає людина за допомогою чутливих сенсорних систем.

Оголошення теми і мети уроку

IIІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя.  Природа обдарувала людину здатністю сприймати різноманітні подразники навколишнього та внутрішнього середовищ: запахи, звуки, кольори, світло, температуру. Завдяки цьому ми можемо сприймати і відчувати явища, які відбуваються в довкіллі чи у власному організмі й  відповідно на них реагувати. Відбувається це завдяки особливим структурам, які в 1909 році рос. Фізіолог Іван Павлов назвав аналізаторами, або сенсорними системами.

Система чутливих нервових утворень, які сприймають і аналізують певний вид подразнень, що діють на людину, називається сенсорною системою.

Аналізатор

Периферична ч-на                             Провідна ч-на                          Центральна ч-на

(рецептори)                                  (чутливі нервові волокна)             (центри мозку)

Завдання для варіантів

За матеріалом параграфа дати відповіді на запитання.

 І Варіант

Охарактеризувати рецептори, їх класифікацію.

ІІ Варіант

Ознайомити з функцією провідної частини аналізатора

ІІІ Варіант

Визначити роль центральної частини в роботі аналізатора

Опорний матеріал

1.  Рецептор -

Види рецепторів

Зовнішні                                              Внутрішні

Види рецепторів

(від природи подразника)

Механічні                    Хімічні               Температурні          Больові          Світлові              

Види рецепторів

(за будовою)

Пояснення вчителя. Найбільшу кількість відомостей про навколишній світ ми одержуємо завдяки зоровій і слуховій сенсорним системам. Крім того, існують смакова, нюхова, шкірна та інші системи. За допомогою кожної із сенсорних систем у людини виникають різні види відчуттів: світлові, звукові, запахові, температурні, больові тощо. Однак у звичайних умовах людина свідомо не може виділити якийсь окремий вид відчуттів. Кожного моменту часу в нас виникають цілі комбінації відчуттів — сприйняття. Людина сприймає світ як ціле, і образи зовнішніх предметів та явищ, які формуються в нас,— це результат об'єднаної роботи багатьох сенсорних систем. Це пов'язане насамперед із тим, що кожна ділянка людського тіла містить кілька видів рецепторів. Наприклад, у ротовій порожнині розташовуються не тільки смакові рецептори, але й температурні, больові тощо. І сенсорні системи працюють не ізольовано одна від одної, а в тісній взаємодії.

2.     Нервові волокна

Вони складаються з відростків чутливих нейронів, по яким інформація у вигляді електричного імпульсу йде до ЦНС. Швидкість проведення імпульсу дуже висока і становить -120м/с, тобто відстань в 1м імпульс долає за 0,008 с.

3.     ЦНС

Нервові шляхи від окремих сенсорних систем спрямовані в певні центри мозку. Нижчі центри можуть розташовуватися в спинному і довгастому мозкові, наступні за складністю — у проміжному мозку, а вищі — у корі великих півкуль. Тут кожна сенсорна система займає певну ділянку. Наприклад, у потиличній зоні розташовується корковий відділ зорової системи, у скроневій — слухової, у тім'яній — шкірної сенсорної системи. Особливі ділянки кори в лобовій, верхньотім'яній і скроневій зонах називаються асоціативними зонами. Вони забезпечують установлення тісної взаємодії між усіма сенсорними системами й беруть участь у процесах сприйняття образів.

Отже, саме у центральній частині відбувається розпізнавання подразників, формування відчуттів та образів. Адже образи, які народжуються в нашій уяві, народжуються внаслідок дії реальних подразників. Але інформація аналізується безпосередньо у ЦНС, поєднуючись з досвідом, особливостями характеру фізіологічним станом і навіть здоров’ям людини.

Робота з картками. Кожна сенсорна система має свій орган сприйняття і будову.

Саме цілісність всіх складових сенсорної системи забезпечує сприйняття, аналіз і реакцію на відповідний подразник. Тому ушкодження будь якої частини викликає втрату всього аналізатора.

Запитання до учнів

-         Чому людина в якої пошкоджено зоровий нерв, а око функціонує, не може бачити?

-         Чому у людини якої стався інсульт, зникає відчуття дотику?

Рефлексія

v Покажіть мені орган, яким ви відчуваєте холод, жорсткість, форму.

v Доторкніться руками до органа, яким ви відчуваєте запах парфумів.

v Помасажуйте руками орган, за допомогою якого ви бачите мене.

v Візьміться руками за орган, який дозволяє вам чути всі мої вказівки

Новинки науки

Аналізаторні функції можна тренувати, як м’язи. У праці вони досягають у людини сильної досконалості. Шліфувальник, наприклад, розрізняє просвіт у 0,002 мм. Сталевар через сині окуляри помічає найтонші відтінки розплавленого металу, ткаля визначає на слух коли закінчується нитка у човнику верстата. Лікар по шумах у серці і жорсткому диханню ставить діагноз. Мукомел на дотик визначає сорт борошна.

v Як на вашу думку, в роботі вчителя чи є якісь добре розвинені аналізаторні функції?

Незалежно від діяльності природа наділила людину певними властивостями сенсорних систем. Тож давайте з ними ознайомимося.

Властивості аналізаторів

Ø Адаптація – здатність пристосовуватись до сили подразника.(Цокання годинника, звикання до одягу)

Ø Явище післядії – здатність зберігати сліди збудження після того, як подразник припиняє свою дію

Ø Взаємодія – одночасна дія кількох аналізаторів при підвищені інтенсивності лише одного ( яскраве освітлення загострює слух, тому на концертах не гасять світло, уява їжі, яку відчули на смак)

Ø Компенсаторність – властивість розширювати можливості аналізаторів, якщо порушений один з них. (Сліпі люди мають сильне відчуття дотику, в них краще розвинений слух)

-         Чи відомі вам люди з такими можливостями?

Повідомлення учнів про людей з обмеженими властивостями, які досягли успіху чи стали відомими.

IV. Закріплення матеріалу

Вчитель. Та виявляється у людини є ще один вид аналізаторів, мало вивчений і зовсім не зрозумілий для свідомості. Але що це за відчуття ви дізнаєтесь давши відповіді на запитання.

Запитання до учнів:

v Що ви знаєте про інтуїцію?

Інтуїція її ще називають шостим відчуттям або третім оком людини.

Інтуїція працює без свідомого плану і контролю за процесом, самопливом, саморегулюється мірками гармонії - підсвідомо.

Інтуїція - механізм і продукт сенсорного відображення гармонії в предметах і явищах.

Експеримент

v Чи хотіли б ви перевірити рівень і наявність цього не зовсім ще вивченого відчуття?

Інтуїція - це єдина варта уваги річ у світі» - говорив Альберт Ейнштейн.

Науковий факт

 «Море викинуло сотні людських тіл, але там не було знайдено жодного мертвого слона. Не було знайдено ані кішки, ані зайця... дуже дивно, що не було зареєстрованих випадків смерті серед тварин». Ці спостереження, які були зроблені урядовими чиновниками Шрі-Ланки після цунамі в Азії у 2004 році, викликали ряд цікавих питань.

Головне питання - чи володіють тварини здібністю передчувати близьку небезпеку? Як вони уникли цунамі? За хвилини до того, як море накрило більше двох миль землі, тварини відчайдушно кинулись бігти до узгір'я острову.

Мозковий штурм

1.     Один фізик сказав «Око дивиться, а мозок бачить». Як ви це розумієте?

2.     Завдяки чому людина сприймає навколишній світ?

Гра «Карусель»

Назвати по черзі кожен учень кілька слів, що він запам’ятав з уроку

V. Домашнє завдання

§69

VI. Підведення підсумків уроку

Оцінювання учнів

Рефлексія

-         Який існує зв'язок між девізом уроку і темою?

-         Що було зрозумілим?

-         Який висновок зробили для себе?

Що на уроці сподобалось?

Конспект уроку 8 клас з біології

 Тема: Будова і розвиток кісток. З'єднання кісток.

 Мета :Ознайомити учнів із будовою та хімічним складом

кісток,особливостями росту кісток, сформувати поняття про з'єднання

кісток. Розвивати уміння порівнювати будову всіх кісток організму,

їхні типи з'єднання та значення для виконуваних функцій; уміння

аналізувати факти,порівнювати і узагальнювати інформацію, розвивати

увагу, пам'ять та робити відповідні висновки, розвивати монологічне

мовлення учнів, удосконалюючи техніку публічних виступів

Виховувати інтерес до навчання, толерантність, бережливе

ставлення до свого організму та повагу до оточуючих

людей.

Типуроку: Комбінований.

Основні поняття та терміни:ріст кістки, розвиток кісток, нерухоме

з'єднання, напіврухоме з'єднання, рухоме з'єднання, суглоб, види суглобів,

червоний кістковий мозок, жовтий кістковий мозок.

 Хід уроку

І.Організаційний момент

Привітання, перевірка готовності до уроку.

Добрий день! Я вітаю вас і бажаю вам мируі здоров'я. Побажайте і

ви один одному всього найкращого, посміхніться і з гарним настроєм

вирушимо в країну біологічних досліджень.

ІІ.Актуалізація опорних знань умінь і навичок учнів.

На попередньому уроці ми розпочали вивчення теми «Опорно -рухова

система». Давайте згадаємо основні поняття з минулого уроку.

Завдання 1. Бліц опитування. Вчитель показує таблички з термінами, де

діти повинні дати коротку відповідь.

ОСТЕОН, ОСТЕОЦИТИ, ХОНДРОЦИТИ, ВИДИ ХРЯЩІВ,

Вчитель

3 чого складається опорно -рухова система?

( з кісток, м'язів, зв'язок, сухожилля)

Стегнова кістка людини у вертикальному положенні витримує

навантаження до 1,5 т.велика гомілка до 1, 8 т, а плечова -о, 85 т. Кістки

скелета постійно витримують великі навантаження. Наприклад: під час

приземлення атлета, що стрибає в довжину, його стегнова кістка піддається

навантаженню в 9000 кілограм і не пошкоджується.

Мотивація

Висловіть свою думку. Яка маса скелета у людини з середньою

масою тіла 70 кг повинна бути , щоб витримати таке навантаження?

Учитель: Насправді жвага скелета дорівнює 8 -9 кг.

Як же можна пояснити високу міцність скелета при його відносній легкості.

Над цим та над іншими питаннями ми і будемо сьогодні працювати.

 Тема нашого уроку:

Будова і розвиток кісток. З'єднання кісток.

На уроці ми повинні вияснити

1.Хімічний склад кісток і їх форма.

2. Будова кісток

3.Особливості росту кісток.

Звертаю вашу увагу на ті основні поняття , які ви повинні

засвоїти на уроці.

Запис на дошці : ріст кістки, розвиток кісток, нерухоме з'єднання, напіврухоме

з'єднання, рухоме з'єднання, суглоб, види суглобів, червоний кістковий мозок, жовтий кістковий мозок.

Щоб справитися з нашою роботою на сьогоднішньому

уроці ви, діти, виступити в ролі експертів.Об'єднаємося у три групи «Біохіміки»,«Ортопеди», «Терапевти». Працюємо над завданнями у кожній

групі. Час відведений для виконання роботи 8 хвилин. Для захисту робіт

кожна група отримує по 4 хв.

Вивчення нового матеріалу

1 група «Біохіміки» Хімічний склад кісток. Форма кісток.

1.Які хімічні сполуки входять до складу кісток? Неорганічні речовини вода

-50%, мінеральні солі -21,8%, органічні речовини жири 15,7%, білки -12,5%

2.Яких солей у кісках найбільше? Кальцію, Фосфору, магнію.

3.Яке значення мають неорганічні речовини? Надають кісткам твердості і

міцності.

4. Функції органічних речовин? Гнучкість і еластичність.

5. Як змінюється хімічний склад кісток з віком? У дітей більше органічних

речовин, а устарших менше, тому кістки стають крихкими часто ламаються.

9.6 Які кістки бувають за формою? Довгі, коротк

і, плоскі, змішані.

Органічні речовини надають кісткам гнучкості і еластичності.

Коли ми вивчали хімічний склад рослинного організму, то говорили, що залишки рослин (опале листя, сухі гілки, стебла тощо) відмінно горять. На місці бага

ття завжди залишається зола -це мінеральні солі (тобто неорганічні речовини), а всі органічні речовини згоряють.Про те, що горіння відбувається, можна судити по сильному різкого запаху. Зазвичай, відчувши такий запах, ми говоримо: «Паленим

пахне».Обвуглювання вірна ознака того, що органічні речовини згоріли.: Вонатверда, але тендітна. Кришиться в руках.

Таким чином, ми підтвердили своє припущення про те, що органічні

речовини (білки) надають кістки пружності, а неорганічні (нерозчинні

солі кальцію і магнію) надають кістки твердість.

Поєднання ж твердості і еластичності надає кісткам міцності. Кістки витримують розтягнення майже так само як чавун, а по опору на стиск вони вдвічіперевершують граніт.

Ми з вами дуже часто говоримо про те, що людина, осягаючи

закони і принципи природи, бере їх собі на озброєння, використовують в

техніці, медицині та інших галузях господарства. Спробуйте навести

приклади використання людиною поєднання твердості і еластичності для

досягнення міцності.. Залізобетон -твердість щебеню і арматури, еластичність

цементу.Автомобільні покришки -твердість арматури і еластичність гуми.

ІІ група « Анатоми».

Будова кісток.

1.3 яких речовин утворені кістки? Компактної та губчастої речовини.

2.Де розташована компактна речовина? Зовні, остеоми розташовані щільно.

3.Де утворюється червоний кістковий мозок? У губчастій речовині.

4.Які особливості будови трубчастої кістки? З тіла іпорожнини, дві головки

вкриті гіаліновим шаром. Головка утворена губчастою речовиною, тіло компактною.

5.Чим вкрита кістка зовні? Окістям

6.Яка функція окістя? Живильна

7.Чим заповнена порожнина тіла кістки? Жовтим кістковим мозком.

8 Як утворена плоска кістка? З двох пластинок губч. І компактної речовини.

 ІІІ група « Терапевти» Ріст кісток

1.Який період триває ріст кісток? З ембріональногодо 20 -25 років.

2.Яких змін зазнає кістка в цей період? Росте у

довжину і товщину.

3. За рахунок чого відбувається ріст ківток у довжину? Пластиниросту у

головці кістки

4.Чому не росте кістка постійно? З віком зношується. Тоншає і зникає

5.3а рахунок чого росте у товщину? За рахунок окістя.

6. Чому не росте сформована кістка? Остеоцити не здатні до поділу, а

остеобласти зосереджені лише в ділянках росту і регенерації кісткової

тканини.

Факт.

Спочатку весь скелет плоду, що розвивається в організмі матері, є

м'яким і складається зі сполучної тканини. Згодом сполучна тканина

перетворюється на хрящі, а до моменту народження утворюються ядра

окостеніння, навколо яких буде формуватися кістка. У немовляти хрящова

тканина складає близько 45 % від усієї маси тіла. Згодом хрящі змінюються

кістками, цей процес триває весь період розвитку організму й завершується в

20-25років.

Групи гідно представили свою роботу, чи виникли якісь запитання

до них ? Я думаю, що ви вже трішки утомились і тому

Пропоную

Цифру 1 «пишемо» носом (кажемо і виконуємо),цифру 2 -підборіддям,

цифру 3 -правим плечем,цифру 4 -лівим плечем,цифру 5 -«пишемо» правим ліктем,цифру 6 -лівим ліктем,цифру 7 -правим коліном,цифру 8 -лівим коліном,цифру 9 -правою ногою,а десяточку -спиною

 Молодці

! Чи всі вправи ви змогли виконати? Які були

найскладнішими? Чому?.Що обмежує деякі рухи людини?.Отже і на ці

питання ми повинні дати відповіді.

1.Які типи з'єднання кісток існують? Рухоме нерухоме, напіврухоме.

2.Як утворюється нерухоме з'єднання?Навести приклади Зростання кісток.

Шви.

З.Що забезпечує рух напіврухомого з єднання? Наведіть приклади.

Міжхребцеві диски.

4.Чому хребет жінки більш гнучкий? Висота дисків більша.

5.Що таке суглоб? Рухоме з'єднання кісток

6.З чого складається суглоб? 2 кістки , суглобова западина.

7. Яка роль внутрішньо суглобових зв'язок? Тісний зв'язок двох кісток

8.Яка роль суглобової рідини?3меншує тертя , полегшує рух.

9.Чим зумовлений рух тієї. Чи Іншої частини тіла? Формою суглоба і

кількістю осей навколо яких можуть відбуватися рухи,

10.Які типи суглобів розрізняють? Кулясті (плечовий), сідлоподібний(палець

руки), циліндричний( передпліччя).

Я дякую вам за співпрацю, сьогодні наша робота була

плідною.

Закріплення вивченого матеріалу

Для закріплення вивченого матеріалу я пропоную вам виконати

Графічний диктант

1.Нерухоме з'єднання кісток —шов.

2.Напіврухоме з'єднання кісток —суглоб.

3.Нерухомо з'єднані кістки хребта.

4.Хрящові проміжки забезпечують напіврухомі з'єднання.

5.Поверхні суглоба вкриті шаром волокнистого хряща.

6.Кожен суглоб розміщений у суглобовій сумці.

7.Усі суглоби двохосьові.

8.Суглоби укріплені в'язками.

9.3а рахунок окістя кістка росте в довжину.

10) Головки кісток містять червоний кістковий мозок.

Що сподобалося вам на сьогоднішньому уроці, які знання ви отримали і чи знадобляться вони вам у житті.

Домашнє завдання  параграф 28.

Я хочу побажати вам міцного здоров'я, Будьте мужніми і сміливими , сильними і витривалими, ви наше майбутнє, ви майбутнє нашої держави, ми хочемо пишатися вашими досягненнями